Партнери проекту

Юлія Василівна Маєвська

Салькове

Село виникло наприкінці XVIII століття. В 1897—1899 роках тут було збудовано цукровий завод.

На початку лютого 1918 року в Сальковому обрано Раду селянських депутатів. 1922 року у селі організовується трудова сільськогосподарська спілка «Згода». 1936 року сільську Раду нагороджено Почесною Грамотою ЦВК УРСР. У 1939 році місцевий колгосп ім. Паризької комуни був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

Під час Німецько-радянської війни близько 300 жителів села боролися проти фашистів, 92 з них загинули, 250 нагороджені орденами і медалями. У Сальковому свого часу мешкали і працювали Герої Радянського Союзу Є.Ф.Верховський і С.Т.Понамарчук. З червня 1942 року в селі діяла підпільна організація на чолі з робітником цукрового заводу І. М. Грабовським. Фашисти розстріляли членів організації: М. Г. Мохорта, Л. Влазнєва, Л. В. Влазнєву, Р. X. Левицьку, Л. В. Ковальчук, Н. П. Зелінську. На могилі загиблих воїнів-учасників війни споруджено стелу.

В 1962 році Салькове отримало статус селища міського типу. У селищі працював цукровий комбінат. До нього входили цукровий завод і бурякорадгосп, за яким було закріплено 7235 га сільськогосподарських угідь, в т. ч. 5832 га орної землі. Виробничий напрям радгоспу — вирощування насіння цукрових буряків. Було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво, хліборобство. 200 працівників комбінату за успіхи у виробництві відзначені орденами і медалями. Головному агрономові радгоспу Л. С. Кравченку присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, головному зоотехніку Ф. М. Попелю — заслуженого зоотехніка УРСР, 140 робітників комбінату — ударники комуністичної праці.