Партнери проекту

Юлія Стецик

c. Cозань

Село Созань. Тут якраз починаються гори, видно бурильні нафтові вежі, заклад для людей похилого віку. До речі, відомо, що в Созані колись був кляштор (в документах згадується з 1392 р.), де жили ченці князя Лева. За переказами тут десь закопаний скарб місцевого пана із родинними коштовностями. Пан помер на засланні і нікому не сказав, де захований той скарб. А чи не жив пан в будівлі, яка належить тепер до вище зазначеного закладу? Бо на його території і при дорозі ростуть ДУЖЕ старі і великі дерева…

місцева церква, яка стоїть на західній околиці села. Відомо, що найдавніші згадки про церкву в селі походять з 1530 р. Теперішня збудована на місці давнішої, деревяної тризрубної церкви. Мурований храм освятили у 1821 р., відновили у другій половині 19 ст., потім у 1929 р. Святиня була зачинена з 1960 по 1989 рр. і перетворена на склад мінеральних добрив. Сьогодні належить громаді УАПЦ. За силуетом подібна до церкви в сусідніх Страшевичах. Будівля тридільна, безверха, на західному фасаді має дві низькі вежі, з півдня є боковий вхід з присінком, а з півночі до вівтаря прибудована захристія. На південь від храму є невелика дзвінничка на три дзвони, а на захід розташований цвинтар.