Партнери проекту

Людмила Вовк

село Кути

Село Кути знаходиться у Буському районі Львівської області.

Перша згадка про Кути датована 1441 роком. За часів Речі Посполитої Кути належали роду Гнєвушів. Згодом, зі встановленням радянської влади, у селі було створено колгосп «Здобуток Жовтня». Кути відомі двома дерев'яними церквами — пам'ятками архітектури національного значення:

Загальний вигляд церкви [Пам'ятки архітектури та містобудування України. - К.: Техніка, 2000 р., с.168]Обидві дерев’яні будівлі стоять на центральній вулиці села в оточенні високих дерев і сприймаються лише з найближчих точок. Домінантою є монументальна Михайлівська церква. Дзвіниця лише підкреслює її головну роль. Михайлівська церква, згідно з літературними джерелами, побудована 1697 р. майстром Г.Саковським. Після реставрації 1974 р. складається з гранчастого вівтаря та квадратних у плані зрубів нави й бабинця, послідовно розташованих по осі схід-захід і оперезаних по периметру граціозною аркадою-галереєю. Центральний План церкви [Пам'ятки архітектури та містобудування України. - К.: Техніка, 2000 р., с.168] об’єм споруди дещо більший і вищий за бічні, перекритий монументальним чотиригранним верхом з трьома заломами. Перекриття вівтаря й бабинця (відповідно у вигляді соковитої барокової восьмигранної бані та простого чотирисхилого намету) помітно поступаються центральному верху за висотою та складністю вирішення, підкреслюючи головне місце нави в загальній композиції пам’ятки. Наповніте це простежується в інтер’єрі храму, композиційною домінантою якого є розвинений угору й ускладнений пластичним тризаломним верхом простір центрального приміщення. Виділенню нави у структурі внутрішнього простору сприяє також розташування тут низки самобутніх творів монументального мистецтва XVII ст. Високий художній рівень внутрішнього декору Михайлівської церкви в комплексі з її вишуканою та своєрідною архітектурою дають підстави зарахувати її до найкращих зразків галицької дерев’яної архітектури кінця XVII ст. Дзвіниця збудована у XVIII ст. і є невеликою одноярусною каркасною будівлею квадратної в плані форми. Увінчана невисоким чотирисхилим наметом. (В.Т.Завада)

[Юрченко П.Г. Дерев’яне зодчество України. - К. : 1949 р., с. 29-30.]:

Близькою до згаданої первинної форми є уступчаста форма перекриття церкви с. Кути в районі Злочева у вигляді чергувань зрізаних пірамід, що спадають до верху, із квадратними невисокими зрубами. Ця форма походить від попереднього шатрового покриття і є наслідком прагнення підвищити будівлю зовні і всередині збільшенням висоти шатра. Високе шатрове покриття без уступів не властиве українській архітектурі: воно менш мальовниче, більш одноманітне. У наведеному прикладі перекриття поділяється на кілька виразно виявлених горизонтальних членувань, що створюють уступчастість форми. Слід відзначити, що в українській архітектурі ця форма церковних куполів, які зберігають квадратну основу від низу й до верху, зустрічається рідко і була відзначена тільки в районах Турка, Сколе і Злочева, як свідки давно залишених старовинних прийомів.

Перекриття. План, розріз та ізометрія [Юрченко П.Г. Дерев’яне зодчество України. - К.: 1949 р., с. 29-30]

Перекриття. План,

розріз та ізометрія

та церква різдва пресвятої богородиці 1750 року