Партнери проекту

Олександр Волошко

Панорама з гори Аю-Даг

У віддалені часи на самому березі моря поселилося стадо величезних звірів. Керував ним ватажок - старий і грізний ведмідь. Одного разу повернулися ведмеді з набігу і виявили на березі уламки корабля.

Серед них лежав згорток. Старий вожак розгорнув його і побачив маленьку дівчинку. Дівчинка стала жити серед ведмедів.

Йшли роки, вона росла і перетворилася в красиву дівчину.

Одного разу недалеко від ведмедячого лігва прибило до берега човен з молодим красивим юнаком. Буря довго носила його човен по хвилях, поки не викинула на кримський берег. Дівчина перенесла юнака в затишне місце. Багато разів приносила вона юнакові їжу і питво. Юнак розповідав їй, як живуть люди в його рідних краях. Дівчина співала для нього свої улюблені пісні. І в ці дні увійшла палка любов в серця обох ...

Юнак вже зміцнів, він змайстрував щоглу, зробив вітрило - закохані вирішили покинути ведмедячий берег. Ось вже між човном і береговими скелями лягла широка блакитна гладінь ...

Тут повернулися на берег з далекого походу ведмеді і не виявили дівчину. Ватажок подивився на море і люто заревів. Він опустив величезну пащу в блакитну вологу і з силою став втягувати воду. Його приклад наслідували інші. Хвилі захоплювали човен назад до берега. Тоді дівчина заспівала. Звірі відірвали голови від води і заслухались. Лише старий ватажок не захотів залишати береги, продовжував лежати, вдивляючись у далечінь, де зникав човен з істотою, до якої він прив'язався.

І лежить старий ведмідь на березі вже тисячі років. Скам'яніло його могутнє тіло. Могутні боки перетворилися на стрімкі прірви, голова зробилася гострою скелею, густа шерсть перетворилася в дрімучий ліс.

Старий вожак-ведмідь став Ведмідь-горою.

Ведмідь-гора (Аюдаг) - знаходиться на Південному березі Криму, на схід від Гурзуфа. Висота гори 565 метрів.