Партнери проекту

Катерина Сидорчук

Острог

Острог — місто обласного підпорядкування Рівненської області, райцентр. Розташований на р. Вілія поблизу її впадіння в р. Горинь. Населення 15,7 тис. осіб (2012). Найдавніші поселення на території сучасного міста з’явилися в добу міді (IV- III тисячоліття до н. е.).

Перша писемна згадка про Острог міститься в Іпатіївському літописі за 1100 р., коли кн. Давиду Ігоровичу передали у володіння кілька міст у Погорині. Назва міста, найімовірніше, походить від давньослов’янського слова «острог», що означає укріплення», «місце огороджене дерев’яним частоколом». В XII ст. Острог належав до Погоринського (Дорогобузько-Пересопницького) уділу. Пізніше він увійшов до складу Волинського, а після об’єднання останнього з Галичиною у 1199 р. до Галицько-Волинського князівства. У середині XIII ст. місто зазнало руйнувань від монголо-татарів. Наступна згадка припадає на 1340 р., коли в джерелах з’являється «князь Данило з Острога» — родоначальник князів Острозьких. З іменем князя Данила пов’язують будівництво в кінці XIV ст. найдавнішої в Острозі кам’яної споруди — вежі Мурованої. Федір Данилович Острозький отримав право на Острог у 1386 р. згідно грамоти польського короля Ягайла. Був намісником Луцька, учасником Грюнвальдської битви 1410 р. і гуситських війн у Чехії, війн великого князя Свидригайла. У XIV — серед. XVII ст. Острог перетворився на один із найбільших центрів Волині. Ядром міста був Острозький замок, споруджений на місці давньоруського дитинця.

У XVI — першій половині XVII ст. місто досягло свого найвищого економічного та культурного розвитку. Острог отримав привілей на дводенні щотижневі торги (1527) та на триденні щорічні ярмарки. 1585 р. за клопотанням князя В.-К.Острозького місто отримало грамоту польського короля Стефана Баторія на самоуправління згідно магдебурзького права. На кінець XVI ст. місто становило 5 тис. мешканців і позначалось на основних європейських картах того часу. 1603 р. В.-К. Острозький поділив свої володіння між синами Янушем і Олександром, при цьому Острог був поділений на дві частини, та що належала Янушу, увійшла до заснованої ним Острозької ординації, а Олександрова частина перейшла до його доньки Анни-Алоїзи (у заміжжі Ходкевич). 1636 р. вона своїми антиправославними вчинками спровокувала повстання острозьких міщан, яке було жорстоко придушене. Надалі власниками міста були представники магнатських родів князів Заславських, Сангушків, Яблоновських. Острогу належить помітне місце в історії національно-визвольної боротьбі, очолюваної українським козацтвом.

З містом пов’язані імена Северина Наливайка, Петра Конашевича-Сагайдачного, Богдана Хмельницького. В ході козацько-польських воєн середини XVII ст. Острог зазнав великих руйнувань. У 1648–1676 рр. місто, яке не раз здобували війська Б. Хмельницького та загони повстанців, прийшло в занепад.

У другій пол. XVI ст. Острог був значним культурним та освітнім осередком Волині. Близько 1576 р. засновано Острозьку академію, із 1617 р. відома латинська школа. У 1624–1773 рр. діяв колегіум єзуїтів, в 1777–1993 рр. греко-католицька 4-класна школа василіан. При синагозі діяла єшива (вища школа рабинів). У місті працювала Острозька друкарня, де побачила світ у 1581 р. перша повна слов’янська Біблія Острозька Івана Федорова, та друкарня при синагозі.

Наприкінці XVII ст. почалося відродження господарського і громадського життя. Із переходом під владу Російської імперії (1797) Острог став центром повіту Волинської губернії (1797). При цьому залишався приватновласницьким містом. У 1802 р. власником обох частин міста став князь Кароль Яблонський, нащадки якого володіли містом до 1875 р. У другій половині XIX ст. в Острозі з’явилися невеликі підприємства. В той же час місто було важливим культурним і просвітнім центром. З 1796 по 1825 рр. тут діяла Волинська духовна семінарія.

У 1865 р. графинею А. Блудовою засновано Свято-Кирило-Мефодіївське братство, при якому діяло жіноче училище. У 1909 р. засновано Братство князів Острозьких, зусиллями якого створено історичний музей (1916). 1917 р. створено товариство «Просвіта». З 1917 по 1919 рр. місто входило до складу Української Народної Республіки та Української держави. Тричі було в під владою більшовиків, двічі під контролем польських військ. У 1920 р. відбувся бій між польськими військами генерала В. Крайовського та Першою Кінною армією. У період між війнами Острог належав до Волинського воєводства у складі Польщі. З 1925 по 1939 рр. тут діяв Регіональний російський музей Й. Новицького. У 1939 р. вікрито міський театр. Із вересня 1939 р. Острог у складі УРСР. В грудні 1939 р. став районним центром Рівненської області. 3 липня 1941 р. після запеклих боїв місто окупували гітлерівські війська. У передмісті було створено табір для військовополонених. Місто зазнало великих руйнувань. В ході Луцько-Ровенської наступальної операції Червоної Армії Острог був визволений 27 січня 1944 р. У 1950–1970 рр. в місті було засновано та реконструйовано кілька невеликих промислових підприємств.

Сьогодні серед відомих підприємств міста можна відзначити: ТзОВ «Острозький завод мінеральних вод», ПП «Респект-Острог», ТОзВ «Зіберт», ТзОВ «Острозька друкарня», ВАТ «Острозька меблева фабрика», ТОВ «Старий Острог». У 1980 р. засновано Державний історико-культурний заповідник. У складі заповідника відкрито Музей книги та друкарства (1985). У 1997 р. почала діяти постійна нумізматична виставка. У 1994 р. відкрито «Острозький колегіум» (із 1996 р. «Острозька академія»). У 2000 р. отримав статус національного університету. З 1995 р.

Збереглися до нашого часу такі архітектурні пам’ятки: Острозький замок, Луцька і Татарська надбрамні башти, костьол Успіння діви Марії. В місті відкрито пам’ятник Т. Г. Шевченку (1963), князям Острозьким (2000). Острог дав Україні цілу плеяду блискучих полководців, державних мужів, просвітників серед яких: Данило Острозький — перший з відомих князів Острозьких, Федір Данилович Острозький — на схилі віку став києво-печерським монахом і по смерті був канонізований у сані преподобного, Костянтин Іванович Острозький (1460–1530) — найвидатніший полководець своєї доби, великий гетьман литовський (з 1497 р.), Василь Костянтин Острозький (1526–1608) — найвідоміший представник князівського роду, великий просвітник., обіймав високі державні посади: київський воєвода, маршалка землі Волинської, володимирський староста, княжна Гальшка Острозька, І. Борецький, М. Смотрицький, Іван Федорович (Федоров). Новітня історія пов’язана з іменами А. Кримського, митрополита Іларіона, Д. Мануїльського, В. Сальського, І. Малиновського, О. Антонова, Ф. Яновського. З Острогом пов’язані імена Т. Шевченка, М. Костомарова, П. Куліша, Д. Марковича, І. Нечуй-Левицького, Т. Сосновського, О. Лятуринської, А. Павлюка та ін.